Как украинская Фемида решала вопросы по землям военного городка в мкрн. Леваневский.

Об этом повествует решение Одесского апелляционного хозяйственного суда.
Представляем его в сокращенном варианте.

20 квітня 2016 року колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду прийняла до провадження апеляційну скаргу Першого заступника військового прокурора Південного регіону України на рішення Господарського суду Миколаївської області від 22 березня 2016 року по справі № … та призначила її розгляд на 18 травня 2016 року.

Розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 17.05. 2016р. у зв'язку з перебуванням судді Р. у відпустці було призначено повторний автоматичний розподіл справи №… в результаті якого визначено новий склад колегії суддів.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 18.05. 2016р.у розгляд апеляційної скарги відкладено на 15 червня 2016 року, потім на 13 липня 2016 року.

Розпорядженням в.о. керівника апарату суду 29 червня у зв'язку з перебуванням колегії суддів у відпустці було призначено повторний автоматичний розподіл справи №… та визначено новий склад колегії.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 1.07.2016р. апеляційну скаргу Першого заступника військового прокурора Південного регіону України на рішення Господарського суду Миколаївської області від 22 березня 2016 року по справі №… прийнято до провадження у новому складі колегії та призначено її до розгляду на 21.07.2016р.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 21.07. 2016р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 30 серпня 2016 року.

Розпорядженням в.о. керівника апарату суду 25.08.2016р. було призначено повторний автоматичний розподіл справи №… та визначено новий склад колегії.
Ця колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду визнала подані матеріали достатніми для прийняття апеляційної скарги до свого провадження та призначила розгляд апеляційної скарги на 30 серпня 2016 року.

У цей день на засіданні були повноважні представники сторін від прокуратури, позивача і від відповідача - Бондар В.А, а від третьої особи позивача командир в/части А2488 Абрамчук О.В.

На стороні позивача: Міноборони України, Квартирно-експлуатаційний відділ м. Миколаїв, військова частина А2488.

На стороні відповідача: ПП «ЛК ТРЕЙДЕР Україна», ТОВ «ЮЖГРАД», ТОВ «М�КОЛАЇВБУДПРОЕКТ», ТОВ «ІНВЕСТТРЕЙДІНГГРУП-М», «Автогаражний кооператив «ВЕТЕРАН-33», ГО «Комітет самоорганізації населення мікрорайону «Леваневський» та 178 фізичніх осіб.

Перший заступник військового прокурора Південного регіону України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України звернувся з позовом до відповідача Миколаївської міської ради про визнання незаконним та скасування рішень Миколаївської міської ради № 7/13 від 09.11.2006 року «Про розподіл території військового містечка № 62 на землі Міністерства оборони України та землі комунальної власності територіальної громади м. Миколаєва» та пункту 24.1 рішення Миколаївської міської ради № 9/61 від 22.12.2006 року «Про вилучення, надання, передачу за фактичним землекористуванням, продовження строку користування земельними ділянками юридичним особам, громадянам, зміну цільового призначення земельної ділянки та внесення змін до рішень міської та виконкому міської ради по Заводському району м. Миколаєва».

Позовні вимоги обґрунтовані перевищенням повноважень міської ради при прийнятті оскаржуваних рішень, що полягає у незаконному розпорядженні земельними ділянками Міноборони, наданими для потреб оборони, чим порушено право держави в особі Кабміну як власника наведених земель, вони є незаконними та підлягають скасуванню.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області 22 березня 2016 року по цій справі у позові відмовлено (головуючий суддя Олейняш Е.М., судді - Васильєва Л.І. та Мавродієва М.В.).

Рішення мотивовано тим, що на час прийняття оскаржуваних рішень позивачем не доведено порушення його права зазначеними рішеннями, зазначені рішення є ненормативними актами, які вичерпали свою дію, а тому суд дійшов висновку про невірно обраний спосіб захисту. Крім того суд першої інстанції звернув увагу на пропуск позовної давності, але з урахуванням того, що право позивача не порушено обмежився констатацією цього факту, не поклавши його в основу рішення.

Перший заступник військового прокурора Південного регіону України вважав, що висновок щодо пропуску строків позовної давності є помилковим.

Представники Квартирно-експлуатаційний відділ м. Миколаїв в судове засідання не з'явились, причини неявки повноважних представників суду не відомі.

Судовою колегією встановлено наступне.
Рішенням Миколаївської міської ради народних депутатів № 18/14 від 20.10.1993 року «Про відведення (вилучення) земельних ділянок підприємствам, організаціям, громадянам та затвердження матеріалів інвентаризації земель м. Миколаєва» затверджено матеріали інвентаризації земель Міноборони, КЕЧ Миколаївського району в постійне користування:
Військове містечко 62, військова частина 10758, площею 559 400 кв.м., в тому числі площею 1 178 кв.м. під'їзної дороги до АКГ «Зоряний» (рішення виконкому № 474 від 24.09.1993 року).

Земельне законодавство України станом на 1993 рік передбачало три форми власності на землю: державна (в тому числі загальнодержавна), колективна та приватна. В спірному випадку, земельна ділянка 559 400 кв.м. належала до державної форми власності з цільовим призначенням - землі оборони. Право розпорядження вказаною земельною ділянкою на момент надання її в постійне землекористування належало Миколаївській міській Раді народних депутатів.

Відповідно до ч. 2 ст.77 Земельного кодексу України, чинного станом на момент прийняття оскаржуваних рішень, землі оборони могли перебувати на той час як в державній, так і в комунальної власності.

Рішенням Миколаївської міської ради № 21/22 від 12.07.2000 року «Про прийняття до комунальної власності територіальної громади м. Миколаєва об'єктів житлового фонду та комунального призначення» на підставі звернення ДП «Суднобудівний завод імені 61 комунара», Миколаївської квартирно-експлуатаційної частини району, ліквідаційної комісії ВАТ «Миколаївський завод силікатних виробів», ВАТ «Облагропромтехніка», ЗАТ «Миколаївський завод будівельних матеріалів», керуючись Законом України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» рада вирішила:
- Дати згоду на прийняття до комунальної власності територіальної громади м. Миколаєва об'єктів житлового фонду та комунального призначення ДП «Суднобудівний завод імені 61 комунара», Миколаївської квартирно-експлуатаційної частини району, ліквідаційної комісії ВАТ «Миколаївський завод силікатних виробів», ВАТ «Облагропромтехніка», ЗАТ «Миколаївський завод будівельних матеріалів»;
- Відповідно до Директиви Міністра оборони України віл 12.07.2004 року «Про безоплатну передачу військового майна до комунальної власності територіальної громади м. Миколаєва» запропоновано командувачу військ Південного оперативного командування організувати безоплатне вилучення з балансу Миколаївської КЕЧ району військового майна згідно з Переліком військового майна, яке безоплатно передається до комунальної власності (додаток до директиви) та його безоплатну передачу до комунальної власності територіальної громади м. Миколаєва.

На підставі рішення Миколаївської міської ради № 21/22 від 12.07.2000 року «Про прийняття до комунальної власності територіальної громади м. Миколаєва об'єктів житлового фонду та комунального призначення», розпорядження Миколаївського міського голови від 07.06.2006 року № 291р «Про створення комісії щодо прийняття до комунальної власності територіальної громади м. Миколаєва об'єктів житлового фонду та комунального призначення від КЕВ м. Миколаїв», Директиви Міністра оборони України Д-20 від 12.07.2004 року створено відповідну комісію з передачі до комунальної власності територіальної громади м. Миколаєва об'єктів житлового фонду та об'єктів комунального призначення, що їх обслуговують КЕВ м. Миколаїв.

Факт передачі майна підтверджується Актом приймання-передачі до комунальної власності територіальної громади м. Миколаєва об'єктів житлового фонду та об'єктів комунального призначення, що їх обслуговують, КЕВ м. Миколаїв, станом на 01.08.2006 року.
Як вбачається з вищевказаного Акту за результатами передачі об'єктів житлового фонду та об'єктів комунального призначення комісією рекомендовано оформити вилучення земельних ділянок із користування КЕВ м. Миколаїв та передати їх до земель міського запасу для подальшого відведення земельних ділянок в установленому порядку, згідно з чинним законодавством.

Враховуючи вищевикладене, на підставі ч. 6 ст. 7 Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» у відповідача Миколаївської міської ради виникло право власності на об'єкт передачі з дати підписання акта приймання - передачі.

Однак, оскільки ані Законом України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» (в редакції на момент існування спірних правовідносин), ані вищевказаними Положеннями про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду не передбачено автоматичного переходу права на земельну ділянку, на якій знаходились об'єкти передачі (об'єкти житлового фонду та об'єкти комунального призначення), відповідач Миколаївська міська рада повинна була здійснювати оформлення земельної ділянки в порядку, передбаченому чинним на момент існування спірних правовідносин земельним законодавством.

В 2005 році було розроблено Схему розподілу території військового містечка № 62, якою визначено:
- землі, що розглядаються до передачі у комунальну власність м. Миколаєва, на яких знаходяться житлові будинки та об'єкти комунального призначення (орієнтовною площею 14, 50 га) (передаються разом з житловим фондом і об'єктами комунального призначення);
- землі, що розглядаються до вилучення та передачі у комунальну власність м. Миколаєва, з житловим фондом та відчуженими об'єктами (орієнтовною площею 13 га), якщо їх неможливо використати під капітальну забудову власними силами;
- військові будівлі, що вивільнені та подані на відчуження; землі та військові будівлі, що залишаються в користуванні Міністерства оборони України для розміщення та постійної діяльності військових частин, для будівництва житла для військовослужбовців (орієнтована площа 13 га), для створення гаражно-будівельного кооперативу для військовослужбовців (орієнтована площа 0,70 га), а також огорожа службової території військового містечка № 62 та окремих об'єктів, що залишаються в користуванні Міністерства оборони України;
- перспективна забудова після зміни земельної ділянки військової частини (орієнтована площа 4,50 га).

Схема розподілу території військового містечка № 62 погоджена командиром в/частини А2488, начальником Південного управління капітального будівництва, начальником Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління, начальником Головного КЕУ, начальником КЕЧ Миколаївського району, заступником директора Департаменту капітального будівництва Міністерства оборони України, а також затверджена головою Миколаївської міської ради та заступником Міністерства оборони України з умовою, що остаточне рішення Міністерства оборони буде прийнято після відповідної сесії Миколаївської міської ради, а рішення про розподіл земель вступає в силу після прийняття відомчого житлового фонду і надання згоди на зміну цільового призначення земель площею 13 га з метою їх забудови власними силами.

Рішенням Миколаївської міської ради № 43/50 від 24.02.2006 року «Про розподіл території військового містечка № 62 у м. Миколаєві на землі Міністерства оборони України та землі комунальної власності територіальної громади м. Миколаєва» міська рада вирішила:
- затвердити схему розподілу земель на території військового містечка № 62 на землі Міністерства оборони України та землі комунальної власності територіальної громади м. Миколаєва;
- дозволити Південному управлінню капітального будівництва Міністерства оборони України виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок;
- Міністерству оборони оформити технічну документацію щодо складання державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, що залишилась в користуванні МО України.

На виконання вищевказаного рішення на замовлення Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України та КЕВ м. Миколаїв ТзОВ «Земельна справа» було виготовлено проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки Південному управлінню капітального будівництва Міністерства оборони України в постійне користування для будівництва житлової забудови (на території військового містечка № 62) в Заводському районі м. Миколаєва. Загальна площа земельної ділянки 18 496 кв.м.

Як вказано вище, на підставі Акту приймання-передачі від 01.08.2006 року до комунальної власності територіальної громади м. Миколаєва прийнято об'єкти житлового фонду.

Рішенням Миколаївської міської ради № 7/13 від 09.11.2006 року «Про розподіл території військового містечка № 62 на землі Міністерства оборони України та землі комунальної власності територіальної громади м. Миколаєва» вдруге за результатами розгляду звернення Південного УКБ Міноборони від 30.10.2006 року № 74/3, міська рада вирішила:
- Затвердити схему розподілу території військового містечка № 62 загальною площею 500 952 кв.м.
- Міністерству Збройних Сил України залишити в постійному користуванні земельну ділянку площею 165 144 кв.м. відповідно до узгодженого плану розподілу земель, для обслуговування майнового комплексу. - Земельну ділянку площею 335 808 кв.м. передати із земель військового містечка № 62 до земель комунальної власності територіальної громади м. Миколаєва.

Пунктом 24.1 рішення Миколаївської міської ради № 9/61 від 22.12.2006 року «Про вилучення, надання, передачу за фактичним землекористуванням, продовження строку користування земельними ділянками юридичним особам, громадянам, зміну цільового призначення земельної ділянки та внесення змін до рішень міської та виконкому міської ради по Заводському району м. Миколаєва» Державний акт на право постійного користування землею від 31.05.1995 року № 466 погашено.

Рішенням Миколаївської міської ради № 13/70 від 04.04.2007 року Південному УКБ передано в постійне користування земельну ділянку площею 18 496 кв.м. для будівництва та подальшого обслуговування житлової забудови. Державний акт на право постійного користування землею був переданий для реєстрації до управління Держкомзема у м. Миколаїв.

В подальшому рішеннями Миколаївської міської ради земельні ділянки (землі військового містечка № 62, які було передано до земель комунальної власності територіальної громади м. Миколаєва згідно вищевказаного рішення Миколаївської міської ради № 7/13 від 09.11.2006 року) було передано в оренду та у власність юридичним та фізичним особам (треті особи на стороні відповідача у даній справі) для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд, для обслуговування придбаного майна тощо.

Будь-яке листування з установами, що підпорядковуються Міністерству оборони, на сьогоднішній день не збереглось, що підтверджується Актами виконавчого комітету Миколаївської міської ради «Про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду» від 20.05.2011 року № 2 та від 09.04.2012 року № 1.
Як вказано вище, самих звернень господарському суду не подано у зв'язку зі знищенням. Таким чином, відсутня можливість надати правову оцінку змісту вказаних документів.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність перевищення Миколаївською міською радою повноважень при прийнятті оскаржуваних рішень, тому що передача об'єктів житлового фонду з державної у комунальну власність є підставою для передачі відповідно у комунальну власність земельної ділянки, на якій розміщений об'єкт передачі.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що повноваження (компетенція) Кабінету Міністрів в сфері земельних відносин (щодо земель оборони) зводиться до здійснення державного управління, визначення порядку (особливостей) надання земель оборони. При цьому, нормами земельного законодавства, зокрема ст. 122, 149, 150 ЗК України (як чинного на момент прийняття оскаржуваних розпоряджень, так і чинного на день прийняття рішення у даній справі), не передбачено права Кабінету Міністрів України вилучати землі оборони, розпоряджатись землями оборони тощо.

В спірному випадку суду не доведено факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача Кабінету Міністрів України (його компетенції, повноважень тощо).

При вирішенні спору судом першої інстанції також враховано рішення Конституційного Суду України (в пункті 5 мотивувальної частини Рішення) від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 зміст якого зводиться до того, що позов, предметом якого є рішення органу місцевого самоврядування щодо передачі у власність та оренду земельної ділянки, тобто ненормативний акт, що застосовується одноразово і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, не може бути задоволений, оскільки таке рішення органу місцевого самоврядування вичерпало свою дію шляхом виконання.
Його скасування не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки, оскільки у таких осіб виникло право власності або володіння земельною ділянкою і це право ґрунтується на правовстановлюючих документах.

Щодо застосування строку позовної давності у даній справі, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку про його порушення. Початок перебігу позовної давності визначається за правилами статті 261 ЦК України. Якщо у передбачених законом випадках з позовом до господарського суду звернувся прокурор, що не є позивачем, то позовна давність обчислюватиметься від дня, коли про порушення свого права або про особу, яка його порушила, довідався або мав довідатися саме позивач, а не прокурор. У таких випадках питання про визнання поважними причин пропущення позовної давності може порушуватися перед судом як прокурором, так і позивачем у справі.

Органи прокуратури неодноразово звертались з позовами до судів в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаїв, Військової частини А2488 до відповідача Миколаївської міської ради з позовними вимогами про скасування рішень, які є предметом спору у даній справі.
В усіх справах позовні заяви залишено судами без розгляду або з підстав пропуску прокуратурою та позивачами строку звернення до суду та відсутністю підстав для їх поновлення, або неявкою в судові засідання представників прокуратури та позивачів, або неподанням прокуратурою та позивачами витребуваних доказів.
Судові рішення залишені без змін судами апеляційної та касаційної інстанції.

Так, ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.07.2012 року по справі № 2а-2065/12/1470 залишено без розгляду позов Військового прокурора Миколаївського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва до Миколаївської міської ради, третя особа Військова частина А 2488 про визнання протиправним рішення від 09.11.2006 року № 7/13, від 22.12.2006 р. № 9/61 та зобов'язання вчинити певні дії.
Як вбачається зі змісту ухвали органам прокуратури було відомо про прийняття Миколаївською міською радою рішення від 09.11.2006 року № 7/13.
Цей факт підтверджується витягом з стенографії 7-ої сесії Миколаївської ради V скликання 09.11.2006 року, з якого вбачається, що на засіданні сесії, на якому було прийняте оскаржуване рішення № 7/13 «Про розподіл території військового містечка № 62 на землі Міністерства оборони України та землі комунальної власності територіальної громади м. Миколаєва» була присутня старший помічник прокурора міста Левкович А.Є.

Ухвала Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.07.2012 року по справі № 2а-2065/12/1470 залишена без змін судами вищих інстанцій.

Таким чином, Міністерству оборони України про оскаржувані рішення було відомо не пізніше 25.07.2012 року.

Оскільки позивач, як юридична особа, набуває та здійснює свої права і обов'язки через свої органи, то його обізнаність про порушення його прав або можливість такої обізнаності слід розглядати через призму обізнаності його органів та інших осіб, до повноважень яких належав контроль у сфері земельних відносин.

Одеський апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В � В:

Апеляційну скаргу Першого заступника військового прокурора Південного регіону України - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 22 березня 2016 року по справі № 915/1718/15 - залишити без змін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя В.А. Лисенко. СуддІ Н.В. Ліпчанська та Т.Я. Гладишева.

�нвестор.